Завдяки високому вмісту хлору у ПВХ, цей матеріал не є легкозаймистим, та у порівнянні з іншими матеріалами генерує значно менше тепла при загоранні. Гази, які утворюються під час горіння ПВХ продукції, не створюють певного ризику з точки зору захисту функцій споруди. Тому страхові фірми прирівнюють ПВХ до інших матеріалів.
Спираючись на досвід, накопичений до нинішнього часу, спостерігалося, що дерев’яні вікна є легкогорючими, а ПВХ вікна майже не горять. Температура, при якій займається ПВХ, на 150 °С вища за температуру, необхідну для займання дерев’яних конструкцій.
Граничні значення ВХ при виробництві ПВХ
Дозволений рівень ПВХ на виробництвах та для навколишнього середовища на 1966 становив 500 ppm, а нині граничне значення цього показника становить 3 ppm. Завдяки вжитим технічним заходам він виразно знизився і становить менше 1 ppm. А це, в свою чергу, виключає ризик захворювання раком від використання ПВХ.
Альтернативна собівартість використання ПВХ у спорудах
В наш час при порівнянні альтернативної продукції, що використовується з аналогічною метою, до уваги приймається весь цикл – від умов виготовлення та властивостей сировини до переробки відходів. Таке порівняння називається екологічним балансом. Екологічний баланс, розроблений для порівняння алюмінієвих, дерев’яних та ПВХ віконних конструкцій вказує, що найекологічнішими серед зазначених є ПВХ вікна.
Для виготовлення однакових вікон з ПВХ та дерева витрачається приблизно однакова кількість енегрії, а для виготовлення такого ж вікна з алюмінію – вдвічі більше.